Звучать записи українських пісень, пісень про школу. На подвір’ї шикуються учні. За ними – батьки, гості.
Фонограма 1. «Дзвіночки»
До мікрофона виходять ведучі.
Ведучий 1.
На листку в календарі,
Мов святкове гасло:
Перше вересня – вгорі
Виписано ясно.
Ведучий 2.
Дзвінкоголосе, тепле і квітуче,
Залите сонцем, радісне, пахуче,
З птахами щедре літо відлітає.
Вбрав вересень калину у намисто,
Перший дзвінок лунає урочисто,
Бо рік новий навчальний наступає.
Ведучий. Дорогі діти, шановні батьки, вчителі, гості! Швидко проминуло коротке літо, непомітно підкралася золота осінь, і знову школа наповнилася дзвінкими дитячими голосами. Розпочинається новий навчальний рік. Для когось черговий, для когось останній, а для декого перший і тому є найважливішою подією в їхньому, такому ще короткому житті. Сьогодні ми разом з усією країною відзначаємо свято знань, приймаючи до своїх лав молоде поповнення – першокласників. Для них сьогодні відкривається перша сторінка великої книги знань. Для них сьогодні все нове: така велика кількість дітей, і шкільний дзвоник, і вчителі, і тому не дивно, що вони почуватимуть себе сковано, йдучи за вчителькою, раз по раз озиратимуться за батьками, дехто може і плакатиме. Але це сьогодні, а за тиждень, два чи може трохи більше ми їх не впізнаємо. Разом з вчителькою вони писатимуть перші літери, складатимуть їх у слова, хором вивчатимуть вірші. І вдома батьки з подивом відзначатимуть, що їх дитина стала більш організованою, відповідальнішою, акуратнішою і, що найголовніше, що найбільшим авторитетом для неї тепер є вчитель.
З часом з цих маленьких хлопчиків і дівчаток постане чудовий і міцний класний колектив. Для того, щоб це сталося якнайшвидше, потрібна щоденна, важка і напружена, скоординована праця як вчителів, так і самих дітей, і вас, дорогі батьки. Від сьогодні головним у вашому житті мають стати шкільні успіхи і невдачі вашої дитини. А поки що ми всі з нетерпінням очікуємо, коли ж до нас, сюди на середину вийдуть першокласники і кожен з нас мимоволі згадає себе, ...надцять років назад. І в кожного защемить серце, адже цей час для нас вже ніколи не повернеться.
Ведучий 1.
Вже літа днів було доволі,
Наступні будуть не такі.
Відкрила навстіж двері школа,
Ідуть на свято школярі.
Ведучий 2
Наближається урочиста хвилина
Готуймося мерщій рукоплескати,
Нове поповнення до наших лав приймати.
Фонограма 2 (Звучить маршова мелодія. Першокласники з класоводами виходять на майданчик і стають по периметру).
Ведучий. Свято першого дзвоника оголошується відкритим. До підняття Державного Прапора України стояти струнко.
Право піднести прапор надається кращим випускникам школи ____________ .
Рівняння на прапор!
Фонограма 3. (Звучить Гімн України. Піднімають Державний Прапор України )
Ведучий. Вже традицією для школи в дні урочистих свят стало покладання квітів до пам’ятника Великому Кобзареві.
Сьогодні це право надається випускникам школи ___________ .
Фонограма 4. Пісня «Шлях до Тараса» - один куплет.
На фоні стишеної мелодії звучать слова читців.
Ведучий 1.
Задумайтесь на мить у ці святі хвилини,
І серцем до Тараса на поклін ідіть.
Так, ніби на сповідь Божої родини,
І каяття й любов до України принесіть.
Ведучий 2.
Та обіцяйте, що будете гідно жити,
І будувати дім свій для добра,
У мудрості, у вірності народові служити –
Це вони початок і свята пора.
(Звук мелодії посилюється, учні з квітами виходять з шкільного подвір’я).
Ведучий. На нашому святі присутні: _______________
Ведучий 1.
Що ж, пан завуч рік шкільний відкрили,
Бо дійсно, годі вже відпочивати,
Ви всі набігались доволі, загоріли,
Пора, напевно, і за розум братись.
Ведучий 2.
Пора до справи. Вас чекають парти
І мудрих книг бездонна глибина,
Шкільні забави, сварки, бійки, жарти,
«12» вас чекає і, звичайно, «2».
Та про сумне забудьмо в день святковий,
І щоб не було боязко вам на початок року,
Попросимо адміністрацію шкільну
Подати приклад підготовки до уроку.
Ведучий. Запрошуємо до слова директора школи ….. ( виступ )
Виступи запрошених
Ведучий 1.
На канікулах ми влітку
Гуляли доволі,
А тепер пора навчатись
Знов у рідній школі.
Ведучий 2
Ось і дзвоник вже лунає,
До уроку закликає.
(Дзвонить дзвоник. Виходить учень, який співає пісню на мотив «Черемшини»)
Знов до класу вчителька заходить.
Ясними очима всіх обводить
І мене до дошки викликає,
Про домашнє завдання питає.
Приспів:
Я книжки закинув та й не вчився,
Телевізор цілий день дивився,
А тепер нічого я не знаю,
Двійку заробив – з горя зітхаю.
Наталя. Оце лихо! Миколо! А що ж у тебе вчителька таке вже запитала?
Микола. Таблицю множення, скільки буде 2 х 2...
Наталя (сміючись). Та й справді ти – дурень. Відповів би, що буде «5»...
Микола. Та я так і зробив, а вчителька почала сміятися, а потім все одно поставила двійку.
Наталя. (грайливо, руки в боки )
А я дівчина красива,
З щирим серцем, не спесива.
На «12» добре вчуся
І контрольних не боюся!
Всі науки я вивчаю
І освіту здобуваю,
І отримую щодня
В рідній школі я знання.
Микола. Наталко, га! Наталко!
Сідай сьогодні зі мною за одну парту!
Наталка. Ні, не сяду ! Я знаю, чого тобі треба: списати у мене контрольну.
(співає на мотив «Варенички»):
Ой, мій милий не ходить до школи.
І домашні завдання він не вчить ніколи.
Микола.
Буду вчитись, милая,
Буду вчитись милая,
І не буду лінуватись,
Моя чорнобривая.
Наталка.
А я добре милого навчала:
Хворостину об нього зламала!
Буду тебе бити, буду тебе вчити,
Бо з тобою по вулиці соромно ходити!
(Наталка б’є учня по спині хворостиною. Учень тікає від неї.)
Наталка. Таке воно важке - шкільне життя! Ну ось тобі маєш?!
Ведучий 1. Ще не встигли першокласники переступити шкільний поріг, а вже їх лякають двійками, домашніми завданнями, та ще й хворостиною. А що буде далі?
Ведучий 2. Не такі вони вже й лякливі. А телевізор, комп’ютер, Інтернет. Хіба їх чимось здивуєш? Вони до всього звикли і з нетерпінням просяться до слова.
Фонограма 5 (Куплет «Дитинство моє»)
Виходять першокласники.
1. Яскраве сонечко надворі
Кидає промінці до нас,
Такої радості ніколи
В житті ще не було у нас.
2. То ж радійте, друзі, з нами,
Бо весело нині в нас –
Це сьогодні ми прибули
Попроситись в перший клас.
3. На початок не лякайтесь,
Що ми жваві та верткі,
Любі наші, пригадайте,
Що ви теж були такі.
4. Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вдягаюся в сорочку,
Сам лице і руки мию
І не плачу я ніколи.
Я сьогодні йду до школи.
5. Нас іменинниками звуть,
Вітають з першим днем навчання
Знайте: малі не підведуть,
Учитись є у нас бажання.
6. Минуло літо чарівне,
Та часу ми не марнували.
Турботи були про одне:
Усе до школи щось купляли.
7. Зітхнули радісно батьки,
Всміхнулися дідусь, бабуся.
Тепер засяду за книжки,
А ще поводитись навчуся.
8. Ой, скільки тут учителів!
Та з нами будуть в п’ятім класі,
А в першім на предмети всі
Учителька найперша наша.
9. Прощай, дитинства любий світ,
Нас жде життя цікаве, нове,
До навчання сьогодні всіх
Ласкаво просить рідна школа.
Ведучий. Дорогі діти! А тепер до вас з щирим словом звертаються ваші батьки, які ростили і пестили вас, недосипаючи ночами, а сьогодні привели в школу, до першого класу здобувати знання. Їх очі наповнені сльозами радості і гордості, що дитина пішла в школу. Вони благословляють вас на цій нелегкій і тривалій стежині знань.
Отож запрошуємо до слова матір першокласника ________ .
Виступ.
Після виступу двоє батьків (батько і мати) проходять повз дітей і посипають їх голови зернами пшениці, а класоводам покладають на голови вінки з стебел пшениці, жита, калини (символів України).
Ведучий 1.
Осінь ніжно розпустила
Фарби різних кольорів
І ласкаво запросила
Знов до школи школярів.
Заходіть дружно й сміливо,
Перший раз у перший клас,
Тут цікаво і щасливо
Час пройде для усіх вас.
Ведучий 2. Дорогі малята! А зараз до вас звертаються найстарші учні школи, для яких сьогоднішній перший дзвоник прозвучить в одинадцятий раз, і дають свій наказ вам.
( Виходять двоє 11-тикласників і зачитують «Наказ наступним поколінням» )
1. В цю школу ми ходили 10 років
І неабиякий в ній досвід здобули.
Його ми хочемо тепер вам передати,
Щоб ви розумніші ніж ми були.
Наказуємо вам ми на майбутнє
Старанними, дбайливими зростать,
Побільше прочитати і навчити,
Щоб вміти краще світ цей пізнавать.
Терпіння і наснаги ми бажаєм,
І впевненості в завтрашньому дні,
А вчителі нехай вам допоможуть
Все розібрать в життєвій суєті.
2. Любіть свій край,
Такий цікавий і красивий.
Цінуйте те, що вже живе віки.
І намагайтесь після себе залишити
Лише приємні спомини й сліди.
Нехай завжди вам сяє зірка вдачі
Нехай щастить вам більше, аніж нам.
Наказ наш пам’ятайте, любі діти,
Всього найкращого й успіху всім вам!
( Випускники йдуть до першокласників і вручають їм накази та .... )
Ведучий. Дорогі діти! Швидко проминув час і підходить до закінчення наше свято. Чарівний клубочок дитинства привів вас сьогодні до порогу нашої школи. Сьогодні ви стали трішки дорослішими, ви стали школярами. Вас чекає попереду багато цікавого, незвіданого і, звичайно, ваш шкільний товариш – дзвінок.
( До мікрофону підходять першокласники : хлопчик і дівчинка )
Хлопчик.
Настане зараз довгождана мить,
З якої почнемо своє навчання.
Покличе дзвоник, срібно продзвенить,
І ми підемо в класи без вагання.
Дівчинка.
Дзвени, мій дзвонику і весело співай,
Щасливо, срібно, радісно, дитинно,
І про уроки всім нам сповіщай.
У добрий час, моя шкільна родино!
(Хлопчик і дівчинка з дзвіночком проходять вздовж шкільних рядів).
Ведучий. Дорогі діти! Шановні батьки! Сьогодні вся наша країна відзначає свято знань. Тисячі дітей і дорослих сідають за шкільні парти, щоб навчатись і навчати. На нас, вчителів, покладена велика відповідальність: виховати в стінах школи і поза нею справжніх громадян України, забезпечити їх духовне і фізичне зростання. І ми це зробимо, звичайно з вашою допомогою.
Дорогі першокласники ! Нехай ці зерна, що попали на ваші голови з рук ваших батьків проростуть у ваших серцях і душах міцними знаннями, доброю вихованістю, людяністю, любов’ю до рідної землі і свого народу.
В добру путь!
Прошу одинадцятикласників провести наймолодших учнів школи на їх перший в житті урок.
Фонограма 6. (Під звуки «Родина, родина...» учні заходять до школи під аркою з вишитих рушників ).
Ільницький Іван Миколайович,
заступник з виховної роботи директора
Бурштинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2
|