План проведення урочистого вечора,
присвяченого випуску учнів 11-х класів
О 8.00 випускники, батьки, вчителі беруть участь в урочистій Службі Божій за здоров’я випускників.
О 16.00 випускники збираються на подвір’ї школи, розписуються в книзі видачі атестатів.
О 17.00 разом з вчителями, батьками у супроводі духового оркестру вирушають до ПК «Прометей».
Попереду юнак з прапором, трохи позаду двоє дівчат – асистентів. За ними оркестр, далі кошик з квітами, який несуть двоє випускників. Позаду учителі, випускники, батьки.
Біля пам’ятника Т.Г.Шевченка колона зупиняється, випускники під мелодію «Думи мої» покладають квіти. Біля входу в ПК «Прометей» випускників зустрічають батьки з хлібом і сіллю. Батьки передають хліб випускникам.
Колона заходить у приміщення, вчителі і батьки заходять в зал, а випускники залишаються у вестибюлі.
Оформлення сцени. Задник – біле полотно, на якому символи державності України. На передньому плані ліворуч розміщені два журнальні столики, накриті вишитими рушниками. На столиках квіти, мікрофон. Кількість крісел залежить від кількості запрошених.
Звучить мелодія «Шкільного вальсу», під цю мелодію на сцену виходять і сідають за столики директор школи, заступники, священик, голова ради школи. До мікрофону виходять ведучі. Музика стихає.
Ведучий.
Сьогодні музика лунає гучно,
І тоне в квітах урочистий зал.
В очах у кожного і радість, і надія,
В нас випускний, шкільний останній бал.
Ведуча.
Вітаємо усіх на нашім святі.
Воно і смутком, й радістю дзвенить.
Це свято зрілості і свято розставання,
І майбуття прекрасна світла мить.
Ведучий. Чаруючі ритми величного і вічно молодого вальсу зібрали нас у цьому залі на зустріч з юністю, з молодими людьми, яким сьогодні відкриваються двері у широкий світ. Продзвенів останній дзвінок, зданий останній екзамен, і в житті випускників настала пора, коли вже час залишати за спиною дитинство, мріяти про майбутнє і прощатися зі школою, яка стала для них рідною. Рідними стали для випускників вчителі і учні нашої школи.
Ведуча. І ми вдячні всім, хто прийшов сьогодні розділити з нашими випускниками радість і сум цього дня, дня, який наповнений болем розлуки і трепетом світлих надій, сумом розлуки з минулим і радість зустрічі з майбутнім. Запам’ятаймо цей день.
Ведучий. А на душі сумно і світло – що збудеться, а що залишиться мрією, покаже час, а сьогодні – свято!. І ми запрошуємо в цей зал нашу гордість і надію, тих, для кого цей вечір – перша сходинка у самостійне життя, наших іменників – випускників 20__ року. Вітаймо їх.
(Під звуки маршу випускники заходять до залу центральним проходом, прапороносці піднімаються на сцену, ставлять прапор у встановленому місці, хліб і сіль кладуть на столик).
Ведучий. Урочистий вечір, присвячений врученню випускникам школи атестатів про повну загальну середню освіту дозвольте вважати відкритим (Звучить гімн України).
Ведуча.
Під неба куполом зібрала нас ця мить,
І хвилюванням сповнила родинним,
Щемкою радістю під серцем щось бринить,
Бал випускний із зір до нас прилинув.
Ведучий. Дорогі учасники і гості нашого свята, шановні випускники! Сьогодні ви в центрі уваги, сьогодні на вас дивляться не тільки ваші батьки, вчителі. На вас дивиться весь Бурштин. Всі хороші слова сьогодні будуть звучати в першу чергу на вашу адресу. І першим по праву до вітального виступу ми запрошуємо директора школи ____________ .
(Виступ. виступи гостей).
Випускник 1. Ось і настав день прощання зі школою Попереду – незвідана даль. Позаду – різні дороги, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка. Та де б ми не були, куди б не закинула нас доля, отой солодкий та терпкий дим рідного краю, рідної домівки, рідної школи не полишатиме нас.
Випускник 2. Запам’ятайте цей день! Запам’ятайте цей час! Сьогодні – особливе свято. Ми прощаємося з рідною школою.
Однокласники, однокласниці,
Не забудемо друзів ніколи,
На вітрах життя не погаситься
Світлий вогник рідної школи.
Випускник 1.
Школа моя величава дивиться вікнами в світ,
Наче в букет пов’язала, мрії окрилених літ.
Перші відлунюють кроки, тут познайомились ми.
Мріє, ти в небо високе нас поманила крильми.
Випускник 2.
У кожного у пам’яті є школа –
Єдина, неповторна, бо своя.
Вона не забувається ніколи,
Куди б не бігла течія.
Випускник 1.
Вона нас гріє на усіх дорогах
І сяє зіркою із наших юних літ,
Вона для нас у щасті, чи тривогах
Теплом дитинства зігріває світ.
Випускник 2.
Дорогі друзі! Життя людини починається світанком її душі – дитинством. Сьогодні, як ніколи, нам хочеться зазирнути з вершини сімнадцяти літ у рік 1996. Десять років тому ми маленькі, чарівні першокласники вперше переступили поріг школи. І з цього часу разом з пізнанням нового, з вивченням основ наук ми все більше і більше стали віддалятися від чудесної безтурботної країни дитинства.
Випускник 1. Згодом стежинка до цієї країни поволі заросте дорослими турботами і проблемами. І скільки б ми не шукали цю країну на карті – даремно. Лиш приємні і щемливі спогади та мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.
Випускник 2.
Для цього ми казку сюди запросили.
Давайте на хвильку заглянемо в неї.
Чарівні герої, з’явіться, будь ласка,
На мить поверніть нас в дитинство.
(Під звуки музики на сцену вибігають казкові герої).
Фея.
Країна дитинства – країна казкова,
І часто дорослих вона вабить знову.
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.
І з казкою не розлучайтесь,
В далеке дитинство щораз повертайтесь.
Вам казка чарівна підкаже пораду,
В ній знайдете завжди утіху й розраду.
(Підходять до мікрофону Буратіно і Мальвіна)
Мальвіна.
Друже юний, Буратіно,
Скільки в нас було пригод!
Незважаючи на страхи,
Ти чомусь смішив народ.
Ти завжди такий веселий –
Любиш жарти, пісню, сміх,
Тут, у нас, на випускному
Розкажи секрет для всіх.
Буратіно.
А чому мені, Мальвіно,
Не сміятись, не радіти?
Процвіта театр у тата,
Люблять нас дорослі й діти.
Ключик золотий знайшовся
Татусеві – тату Карлу,
Та тепер я знаю точно:
В казці я живу не марно.
Мальвіна.
Ну що ж лишилося зробити?
Присутнім – висновок простий:
Випускникам всім побажати
Знайти свій ключик золотий.
(Мальвіна, Буратіно, Фея сходять в зал і вручають випускникам ключики під мелодію…)
Буратіно.
Відкрити ним замок на щастя
Всім опинитися в палаці
Роботу мати і достаток
Як ми, в своїй чудовій казці.
Мальвіна.
Всім юнакам я побажаю
Щоб між шкільних своїх подружок
Чарівних, ніжних і коханих
Знайшли своїх ви попелюшок.
Буратіно.
Дівчатам, юним випускницям
Бажаю всім зустріть колись
Свого найкращого із принців
Щоб мрії ваші, всі збулись.
Фея.
Повірте у свою жар-птицю -
І казка ваша хай скінчиться.
(Звучить мелодія пісні «Птиця щастя»)
Буратіно.
Ой, що за скринька чарівна?
Може, мій ключ її відкрити зможе?
(Відкривають скриньку)
Жар-птиця.
Це ж історичний момент
Тут - перший вам дорослий документ.
Зароблений трудом, не так, задаром,
Він вам здавався недосяжним даром.
Та ось якась година ще пройде,
І цей момент у вічність відійде.
Буратіно. Дивись! Та тут ще й золота шматочок попався. І срібло є. А що вже балів! Але ж я вмію рахувати тільки до 5.
Мальвіна. То ж скриньку ми передаємо директору - нехай він сам тут розбереться. А ми з вами попрощаємось і на згадку пісню заспіваємо.
(Передають скриньку на столик директору школи і співають пісню…)
Ведучий.
Ну от і все. Скінчились дитинство.
Відповідальна мить настала.
Хвилюється, тріпоче серце молоде.
Так довго йшли до неї, так чекали.
Вона вже є, вона вже поруч, вже іде.
Ведуча.
Щаслива і хвилююча хвилина,
В життя доросле ваш найперший старт.
Нехай воно у кожного складеться
З досягнень, успіхів, хороших дат.
Ведучий.
У вашому житті вагома дата -
І це сьогодні вже незаперечний факт.
Сьогодні вам урочисто вручають
На зрілість перший власний атестат.
Дорогі батьки! Шановні випускники! Прийшов момент найбільшого хвилювання. Слово, для зачитання наказу по школі «Про здобуття загальної середньої освіти і випуск учнів 11-их класів із школи» надається заступнику директора з навчально-виховної роботи _____ .
Атестати вручає директор школи __________ .
(Вручення атестатів. При врученні класні керівники кілька слів говорять про кожного учня).
Ведуча.
Випускники зібрали урожай.
Це є плоди розумні, добрі, вічні,
І успіхи буквально блискавичні.
Емоції вирують через край.
Ведучий.
Сьогодні їхній день,
Сьогодні їхній бал,
Сьогодні в їхню честь
Співають дифірамби.
І ловить лише їх
Сріблястий блиск дзеркал,
І світять лише їм вогні,
Сліпучі рампи.
Випускник 1. Дорогі друзі! Ось і отримали ми путівку в життя – наш перший, так важко зароблений документ. А шлях до нього розпочався одного чудового вересневого ранку. Ми, дехто з радістю і завзяттям, дехто з острахом і сльозами на очах прийшли до школи, яка з того часу стала для нас другою домівкою.
Нас зустріла усміхнена і привітна перша вчителька.
(Фонограма «Вчителько моя»)
Випускник 2.
І як фея і добра, і мила,
Усміхнулася лагідно нам.
Як же щиро вона нас любила,
Як завжди нас хвалила батькам.
_________, _________, __________, __________. Це наші перші вчителі. Це у вас ми шукали захисту і дивились з надією. Ми вдячні вам і будемо пам’ятати вас все життя.
Ведучий. У мистецтві людину, яка веде нас, називають майстер. У спорті того хто готує команду – тренер. На підприємстві його ім’я – начальник, в дитячому садочку – няня. А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, бойовим командиром, рятівником.
Ведуча. Ви вже напевно здогадалися, що мова йде про того, хто в останні кілька років був найближчим в школі до вас. Це класний керівник. Кожному з вас _____, ______, _____, віддали часточку свого серця.
Випускник 1.
Які терплячі все-таки
Ті класні всі керівники!
Вони нас то в кіно водили,
То на екскурсію водили,
Якусь ідею подавали,
Ходити в школу заставляли.
А ще до пізньої пори
Робили з нами вечори.
Випускник 2.
І непомітно вчили нас добру,
Порядку кожен раз.
І, скільки вистачало сили,
Людей порядних з нас ліпили.
І до дверей нас провели,
Щоб ми в життя іти могли.
Дорослі, добрі, повні сили,
Щоб вже самі добро творили.
Ведучий. Слово для привітання надається класному керівнику ______ . (виступ)
(Вихід джентльменів)
Фонограма.
1. Добрий вечір пане та панове!
2. Мадам і месьє!
3. Дами і господа!
4. Леді і джентльмени!
1. Знову на цій сцені джентльмени 11-их класів.
2. Мені здається, сер, правильніше сказати, що не знову, а востаннє.
3. Ну звичайно, востаннє, адже ми завтра підемо в життя.
4. Джентльмени, веселіше, будьте оптимістами!
1. Невже не знайдеться когось, хто б продовжив нашу джентльменську справу (вибігають на сцену малі джентльмени)
1. Добрий вечір, випускники та випускниці!
2. Вчительки та вчителі!
3. Мами і татусі!
4. Дідусі і бабусі!
1. Досить, досить, зупиніться. Ми ж для чого сьогодні тут.
2. Ми готові прийняти естафету від наших випускників.
3. Джентльмени. Чи підходимо ми на вашу роль?
4. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти, займатися спортом, вивчимо правила хорошого тону, навчимося ходити на дискотеки, гуляти з дівчатами, одним словом – будемо такими як ви.
Джентльмени - випускники.
1. Я бачу – джентльмени – це достойна для нас зміна.
2. Так, сер. Я думаю, що плечі цих джентльменів достойні, щоб на них перекласти атрибути (перекладають на плечі малих білі шарфи).
Малі джентльмени.
1. Дякуємо за довіру, сер.
2. Джентльмени, можливо і нам щось варто подарувати нашим старшим колегам.
3. О так, сер. Я думаю, що їм згодяться ось такі біленькі хустинки.
4. А для чого їм хустинки? Що, їм не має чим витирати носа?
5. Та, що ви, сер. Це, що було чим помахати рідним, коли будуть від’їжджати вчитися у великі міста. (дарують хустинки)
Джентльмени – випускники.
1. Ну от і все. Тепер можна спокійно покинути цю сцену.
2. Зачекайте, зачекайте. Ми сьогодні не можемо не згадати наших прекрасних класних мам.
3. Наших найкращих класних мам.
4. Від усіх джентльменів випускників – низький вам уклін, наші «класні мами» - _____ і _______. (кланяються і виходять).
Випускник 1. Дорогі наші вчителі. Важка і складна ваша праця. Як вмілий диригент, ви щодня, щохвилини, щогодини складаєте єдину палітру знань, вмінь та навичок учнів. І не завжди ми буваємо, на жаль, такими вихованими джентльменами.
Випускник 2. Схиляючись перед вашою мудрістю, ми обіцяємо у життя керуватися вашими урокам людяності і доброти, з гордістю нести звання випускника ____ школи, бути гідними синами і дочками свого народу.
Випускник 1.
Від імені всіх випускників до вас звертається… (виступ) закінчується словами
Учителю! Вклоняюсь доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже проросли оті маленькі зерна,
Що ти посіяв в серденьку моїм.
Учителю! Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх кажу «Спасибі»
За твою працю вчительську святу.
Пісня «Прощальний вальс» у виконанні випускників.
Звучить фонограма…, випускники дарують квіти вчителям
Ведучий 1.
Дорогі друзі! В різні переломні моменти свого життя ми звертаємо свій погляд до неба і просимо у Бога допомоги. Віримо і надіємось на неї. І таку віру всім нам і нашим випускникам прищеплює О…., який не раз і не два зустрічався з нашими випускниками, привчав їх жити згідно з законом Божим, з власною совістю. Тому і зараз, на порозі дорослого життя випускники очікують Божого благословення з ваших уст о…. ( виступ)
Випускник 1. Одного мудреця запитали – що таке щастя? Він відповів «Це коли я молодий душею, коли зі мною поруч кохана, коли живі і здорові мої батьки».
Рідні наші Мамо! Тату! Дякуємо Вам за те, що дали нам життя, що завжди любили і вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце, завжди помагатимуть нам в житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.
Випускник 2.
Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
Випускник 1.
Чого ти зажурена мамо,
Чого в очах твоїх сльоза,
Куди твоя радість поділась,
Чого твоя вгасла краса?
Випускник 2.
Не печалься, не журися, мамо!
Хмариться за обрієм блакить.
Будь за мене впевнена й спокійна,
Хай тебе майбутнє не страшить.
Ми припадаємо до ваших колін. За життя, за ваші турботи, любі наші, доземний вам уклін (звучить фонограма ).
Випускники виходять до батьків, цілують їх, вручають їм атестати і квіти.
Ведучий.
В народі кажуть: «Малі діти – малий клопіт, а великі – великі клопоти». Або «Маленькі діти спати не дають, а з великими сам не заснеш». Так що бідолашні ваші батьки… І тим не менше, вам всім хочеться почути їх напутнє слово.
Ведуча. Отож просимо до слова ____________ (виступ)
Ведучий. Так уже повелося у нас на Україні, що завжди перед всіма важливими подіями людину благословляли на щастя, на долю і дарували найдорожче, найсвятіше. А що може бути святішим за хліб, яким батьки благословляють своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього?
Візьміте, діти, цю хлібину,
Вклоніться людям дорогим,
Роздайте долю у ясну годину,
Щоб ваше щастя було теплим і земним.
Ведуча. Шановні учасники свята!
Скуштуйте хліб, бо ним батьків родина
Благословляє вас, як символом життя,
Бо ним живе й міцніє Україна.
Хай з хлібом буде й ваше майбуття.
Фонограма…, на її фоні випускники роздають долю присутнім у залі.
Ведуча. Шановні випускники. Ось і прозвучали останні акорди урочистої частини випускного вечора, які поставили межу між вчорашніми учнями і нинішніми повноправними громадянами України. Ще не раз в цьому залі лунатимуть сміх і спів, нові діти сідатимуть за парти і щороку школа прощатиметься зі своїми випускниками. Але ви, дорогі випускники, востаннє стоїте в такому складі, і в такій якості у цій святковій залі.
Ведучий. Запам’ятайте себе такими – молодими, гарними, романтичними, з іскорками до віри, до життя, надії на сповнення всіх мрій і сподівань. І якщо у дорослому житті у вас траплятимуться хвилини відчаю і розпуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо поряд з вами опиняться недобрі, лихі люди – згадайте оце свято, ви відчуєте себе не такими самотніми.
Ведуча. Ще будуть у вас сьогодні танці, сміх, радість, погляд крадькома, а урочиста частина вечора прийшла до кінця.
Ведучий. Дорогі друзі! Урочистий вечір, присвячений врученню випускникам школи атестатів про повну загальну середню освіту оголошується закритим.
(Звучить гімн України )
Ведучий.
Вечір цей тривожний і врочистий
Сплинув як із гір стрімких вода.
Вилітайте рідні пташенята
Із шкільного звичного гнізда.
І нехай буде вашим талісманом на все життя мамин вишитий рушник. Дорогі матері, стеліть рушники своїм дітям, нехай їм стелиться дорога світла і чиста, як материнська любов, як батьківський заповіт.
Ведуча.
Ідіть в життя замріяні, вродливі
Між квітами і добрими людьми.
Щоб ви були усе життя щасливі,
Ми вам постелимо під ноги рушники.
Несіть свої і мрії, і надії,
Хай вірність і любов в серцях ваших живуть,
Хай Україна-мати порадіє,
Благословляє вас в щасливу путь.
Фонограма …
Матері стелять рушники, прапороносці забирають прапор, і виходять із залу, за ними випускники, вчителі, батьки.
Ведучі. Щасливої вам дороги!
Ільницький Іван Миколайович,
заступник з виховної роботи директора
Бурштинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2
|